Якось, вечірньою порою, зібралось троє…

Ми не старі, й не молоді.
Нас не багато і не мало.
Вже скільки є – то стільки є.
Не генії, але й не дурні.
Десь розбишаки, десь розумні.
У вільний час, коли він є,
ми любим випить медовухи,
горілки з перцем, чи сивухи,
вина, сливовиці, не суть…
Ще більше любим закусить.

Свинячу голову до хріну
сальце, ковбаси, холодець,
вареники, борщ, пампушки,
гречаники та голубці,
паштет з індичої печінки,
куліш і кашу і шашлик
і з маком медовий пиріг.
Та це буває не так часто…

Зібрались ми не так давно:
тоді вже був Айфон десятий,
а Еппл може й не було.
Посидівши, поговоривши,
рішили – час щось витворять
і людям радість доставлять
(й собі копійку зароблять).
Із того все і почалося…
Десь з місяць ми поміркували,
Ще рік ми все це майстрували,
Навитворяли – ого-го!
Самім аж лячно. То таке.
Тепер потроху, все що є
Ми будем вам демонструвати,
Показувать, розповідати.
А вам оцінювати This.

З повагою, Siz-Zis.

На цьому сайті скрізь і всюди,
Аж до останнього слівця,
Ми жодним чином не збрехали,
Хоча…
де-ніде все-ж було…